В Господню руку серце положив,
Вдивляючись в Його пресвітлі очі.
Я сяйво їх нестиму дні і ночі,
Де б не ходив.
Вони мене зігріють в стужі час
І втишать жар душі у дні пекельні.
У світлі їх усі думки непевні
Втечуть ураз.
Господні очі, ваше світло хай
Заллє мій розум й душу безборонні
І серце те, що у святій долоні,
Наповнить через край.
Хай серце трепетне, забувши про вагу,
Ридає в благодатному промінні.
Любові сльози, ніжні і дитинні,
З собою принесуть снагу
Для стуків відданих у непривітнім світі,
Що роздає, немов дари, печаль.
...Ти, серце, в Господа, тебе не вразить жаль,
Тебе бо люблять і навчать любити.
Василь Мартинюк,
Луцьк, Україна
Я народився 16 січня 1966 року в с. Карпилівка Сарненського району Рівненської області. Закінчив філологічний факультет Волинського державного університету ім. Лесі Українки. Учителював, працював літературним редактором журналу "Благовісник".
Автор збірки "Оновлення серця" (2004).
Одружений. З дружиною Марією виховуємо шестеро дітей.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Проза : Стена - Fylhbfyjd Gfdtk Этим рассказом открывался мой новый сборник «Монастырь»,что как и многие другие сочинения канул в Лету. Попытки вернуть хотя бы строки или найти возможность набрать их привели к созданию опуса Лии Ураловой http://igri-uma.ru/forum/index.php?showtopic=836&pid=9906&st=0&#entry9906 , что ,не смотря на наличие в\о ,не смогла выговорить моей фамилии. Я ,конечно, ОЧЕНЬ благодарен ей за интересную рекламу, новую надежду и очередную возможность почувствовать себя героем «Театрального романа «М.А.Булгакова. ,а так же низкий поклон всем тем ,кто имеет подобное же мнение о моей скромной персоне. Желающие праведники могут попрактиковаться на мне в искусстве забрасывания виртуальных помидоров. Удачи
